Словник української мови Грінченка

чиноватний

Чи́новатний, -а, -е

1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини. МУЕ. III. 15.

2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60. МУЕ. ІІІ. 14.

Словник української мови Грінченка