ж. = чиновате полотно. (см.чиноватий 2). Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
чиновать —
ЧИНО́ВАТЬ, і, ж., діал. Полотно, при тканні якого нитки основи в чинах перехрещуються не попарно, а кожна третя з кожною першою. Сувій чиноваті.
Словник української мови у 20 томах