1. Словник української мови Грінченка

чиновать

Чино́вать, -ті

ж. = чиновате полотно. (см. чиноватий 2). Вх. Зн. 80.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиновать — ЧИНО́ВАТЬ, і, ж., діал. Полотно, при тканні якого нитки основи в чинах перехрещуються не попарно, а кожна третя з кожною першою. Сувій чиноваті. Словник української мови у 20 томах