чистюк —
ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що чисту́н². [Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Леся Українка); Усе життя його [Шевченка] найпаче на засланню .. свідчить нам, що він любив охайність, чистоту і сам був великий чистюк (О. Кониський).
Словник української мови у 20 томах
чистюк —
чистю́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
чистюк —
-а, ч., розм. Те саме, що чистун II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чистюк —
ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що чисту́н². [Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Л. Укр., II, 1951, 196).
Словник української мови в 11 томах