чистюк

ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що чисту́н².

[Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Л. Укр., II, 1951, 196).

Значення в інших словниках

1. чистюк — ЧИСТЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що чисту́н². [Служебка:] Який чистюк! Та відчепись, причепо! З темниці витягла, та ще якоїсь волі від мене хочеш (Леся Українка); Усе життя його [Шевченка] найпаче на засланню .. свідчить нам, що він любив охайність, чистоту і сам був великий чистюк (О. Кониський).  Словник української мови у 20 томах
2. чистюк — чистю́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. чистюк — -а, ч., розм. Те саме, що чистун II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чистюк — Чистюк, -ка м. Чистикъ, чистоплотный.  Словник української мови Грінченка