Словник української мови Грінченка

чмирь

Чмирь, -рю

м.

1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172.

2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у.

3) ря. Чумазый.

Словник української мови Грінченка