Словник української мови Грінченка

чмих

I. Чмих, -ху

м.

1) Одинъ разъ фырканія.

2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.

---------------

II. Чмих

меж., выражающее фырканіе. Ном. № 4714.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чмих — див. тікати  Словник синонімів Вусика
  2. чмих — ЧМИХ¹, ЧМИХ-ЧМИ́Х, виг., звуконаслідування. 1. Передає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих... чмих (А. Головко); Тиша.  Словник української мови у 20 томах
  3. чмих — чмих вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  4. чмих — ЧМИХ, ЧМИХ-ЧМИ́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий переривчастий звук від виштовхування повітря, пари, відпрацьованого газу і т. ін. Дихання млинове нерівне, немов із перебоями: чмих, чмих… чмих (Головко, II, 1957, 18); // у знач. ім. розм.  Словник української мови в 11 томах