човпти
Човпти́, -пу́, -пе́ш
гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179.
Словник української мови Грінченка