чорнобил

Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю

м. раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.

Значення в інших словниках

1. чорнобил — ЧОРНО́БИЛ див. чорно́биль¹.  Словник української мови у 20 томах