чорнобрив

Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е

Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. чорнобрива. Кличка коровы. Kolb. І. 65. ум. чорнобривенький. Шевч. 303.

Значення в інших словниках

1. чорнобрив — ЧОРНОБРИ́В і рідше ЧОРНОБРО́В, а, е, заст. Те саме, що чорнобри́вий, чорнобро́вий. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збирає (Сл. Б. Грінченка); Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах