Словник української мови у 20 томах

чорнобрив

ЧОРНОБРИ́В і рідше ЧОРНОБРО́В, а, е, заст.

Те саме, що чорнобри́вий, чорнобро́вий.

Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збирає (Сл. Б. Грінченка);

Чом, чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чорнобрив — Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. чорнобрива. Кличка коровы. Kolb. І. 65. ум. чорнобривенький. Шевч. 303.  Словник української мови Грінченка