чорнобородий
ЧОРНОБОРО́ДИЙ, а, е.
Який має чорну бороду, з чорною бородою.
На подвір'ї я побачив самого лісника – чорнобородого, похмурого красеня (С. Васильченко);
Чорнобородий коваль Кузьма клепав лемеші, наральники (К. Гордієнко);
// у знач. ім. чорноборо́дий, дого, ч. Чоловік із чорною бородою.
– Що продаєш чи купуєш? – питав чорнобородий (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)