чорнобривенький
ЧОРНОБРИ́ВЕНЬКИЙ, рідше ЧОРНОБРО́ВЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до чорнобри́вий, чорнобро́вий.
Їхав козак на війноньку: – Прощай, прощай, дівчинонько, Прощай, миленька чорнобривенька, Я йду в чужу сторононьку! (з народної пісні);
Такий [Миколка] чорнобривенький, білолиценький, носик невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)