чорноротий

Чорноро́тий, -а, -е

Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.

Значення в інших словниках

1. чорноротий — ЧОРНОРО́ТИЙ, а, е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. Тьху, сказився б ти, ікластий чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чорноротий Блюм? (П. Колесник); Чи з жаб'ячої шкіри їх пошили тобі лакизи?...  Словник української мови у 20 томах
2. чорноротий — чорноро́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
3. чорноротий — -а, -е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. || у знач. ім. чорноротий, -того, ч.; чорнорота, -тої, ж. Зла, лайлива людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чорноротий — ЧОРНОРО́ТИЙ, а, е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. Тьху, сказився б ти, ікластий чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чорноротий Блюм? (Кол., На фронті.., 1959, 10); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах