чтець Чтець, четця м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках чтець — див. читець Словник церковно-обрядової термінології чтець — ЧТЕ́ЦЬ, четця́, ч., заст. Читач. Не проти вас говорю, четці мої любі (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах чтець — четця, ч., заст. Читач. Великий тлумачний словник сучасної мови чтець — Чтець, четця́, четце́ві, четце́м, четцю́! четці́, -ці́в = чита́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)