чтити
Чти́ти, чту, чтиш
гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Словник української мови ГрінченкаЧти́ти, чту, чтиш
гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Словник української мови Грінченка