1. Словник української мови Грінченка

чтити

Чти́ти, чту, чтиш

гл.

1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у.

2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чтити — ЧТИ́ТИ, чту, чтиш, недок., кого, що, діал. 1. Шанувати. Та мене не чти, а святі ікони почти (Сл. Б. Грінченка); Як батька, вона такого чоловіка шанувала й чтила, але як свого такого чоловіка – вона заздалегідь вже боялась (І. Словник української мови у 20 томах