1. Словник української мови Грінченка

шанувати

Шанува́ти, -ну́ю, -єш

гл.

1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Ном. № 9353. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429.

2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128.

3) Принимать, чествовать, угощать. Ти гостя повинен добре шанувати, а в тебе й борщ не гарячий. О. 1862. І. 29. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Ном. Шанує сусідські діти варениками. Г. Барв. 350. Наливають молодій кварту горілки, ідуть молодого шанувать у другу хату. Грин. III. 426.

4) шанувавши слухи ваші. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать. Ном. № 13040. Та се не чоловік, а так, шанувавши слухи ваші, смердюче стерво. Подобное же значеніе: шануючи бога та й вас, яко ґречних. Фр. Пр. 88; шаную (кому) го́нор. Гн. І. 129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанувати — (відчувати повагу) ушановувати, поважати, цінувати, схилятися перед ким (вищою мірою) обожнювати, книжн. боготворити, богоговіти. Словник синонімів Полюги
  2. шанувати — Поважати, ставитися шанобливо до; (героїв) вшановувати; (пам'ять) складати <�віддавати> шану чому, (глибоко, що) цінувати, дорожити чим; (одяг) берегти; (волю) виконувати; (в родині, кого) доглядати, піклуватися про; (гостя) частувати, пригощати; (себе) ІД. берегтися. Словник синонімів Караванського
  3. шанувати — див. берегти; вітати; славити; частувати Словник синонімів Вусика
  4. шанувати — ШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що 1. Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. [Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина – теж не знаю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. шанувати — шанува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. шанувати — Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько. Батьки завжди допоможуть тобі у скрутну хвилину. Шануючи образи святі і вас хрещених. Шануючи обряди святі і вас хрещених. Звернення священика до громади. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. шанувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. || також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати. || чим і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шанувати — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. шанувати — Шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шанувати — ШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок,., перех. 1. Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. [Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина — теж не знаю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах