1. Словник української мови Грінченка

шанування

Шанува́ння, -ня

с.

1) Почтеніе, уваженіе.

2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанування — ШАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шанува́ти. Чи не дозволили б Ви змінити дещо.., розуміється, при найбільшому шануванні авторового стилю і особливостей (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шанування — шанува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шанування — -я, с. Дія за знач. шанувати. Моє [вам] шанування — усталена формула вітання з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шанування — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  5. шанування — Шанува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шанування — ШАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шанува́ти. Чи не дозволили б Ви змінити дещо.., розуміється, при найбільшому шануванні авторового стилю і особливостей (Коцюб. Словник української мови в 11 томах