шанталавий

Шанталавий, -а, -е

Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанталавий — Шантала́вий: — ганебний, негідний, мерзенний [51] — обдертий, у лахмітті [24] Словник з творів Івана Франка
  2. шанталавий — А, -е, діал. Рваний, у лахмітті. А за вікном — крізь чадний гуд, крізь пугача ощадні крики — твій шанталавий, без'язикий твій недорікуватий люд. (П-1:103); О шанталавий, недорікий, а чи поцілиш ти мене? Свіча в задумі — не мигне. (П-1:154). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. шанталавий — ШАНТАЛА́ВИЙ, а, е, діал. Порваний, подертий (про одяг); // про людину в такому одязі. Десь бродить землячок-дантес. О шанталавий, недорікий, а чи поцілиш ти мене? (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  4. шанталавий — див. шантавий. Великий тлумачний словник сучасної мови