1. Словник української мови в 11 томах

шанування

ШАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шанува́ти.

Чи не дозволили б Ви змінити дещо.., розуміється, при найбільшому шануванні авторового стилю і особливостей (Коцюб., III, 1956, 228);

На основі анімізму пізніше виникли і дуже поширились культ загробного життя і шанування померлих (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 22);

— Наливай гостю наливочки! — каже попадя,— піп став мені наливати. Шанування іде собою, а мова собою (Вовчок, VI, 1956, 257).

◊ Моє́ [вам] шанува́ння — усталена формула вітання з ким-небудь.

[Дрейсігер:] Моє шанування, пане начальнику! Дуже я радий, що ви прийшли (Л. Укр., IV, 1954, 236);

— Микола Федорович? Привіт! — Моє шанування! — впізнав і той Петра (Головко, І, 1957, 492);

— Моє вам шанування, Ганно… (Гончар, Таврія, 1952, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанування — ШАНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шанува́ти. Чи не дозволили б Ви змінити дещо.., розуміється, при найбільшому шануванні авторового стилю і особливостей (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шанування — шанува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шанування — -я, с. Дія за знач. шанувати. Моє [вам] шанування — усталена формула вітання з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шанування — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
  5. шанування — Шанува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шанування — Шанува́ння, -ня с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329. Словник української мови Грінченка