1. Словник української мови в 11 томах

шанувальниця

ШАНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до шанува́льник.

Ярослава не кинулась роздавати юним шанувальницям автографи. Одразу після вечері пішла до себе, ввімкнула світло, зачинилась (Гончар, Циклон, 1970, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанувальниця — ШАНУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до шанува́льник. Ярослава не кинулась роздавати юним шанувальницям автографи. Одразу після вечері пішла до себе, ввімкнула світло, зачинилась (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. шанувальниця — шанува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шанувальниця — -і. Жін. до шанувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови