шанувати
шанува́ти
-ую, -уєш, недок., перех.
1》 Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати.
|| також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати.
|| чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії, здійснювати певний ритуал, вшановуючи когось.
|| також із сл. глибоко. Надавати чомусь великого значення; цінити.
|| Цінячи, берегти.
|| розм. Брати до уваги; зважати на щось.
Прошу любити й шанувати жарт. — усталена формула, яка вживається, коли знайомлять кого-небудь з кимось.
Шанувати пам'ять — а) згадуючи кого-небудь, виявляти чимось свою повагу, пошану; б) вшановуючи кого-, що-небудь, відзначати пам'ятну дату, річницю, ювілей тощо.
2》 Виявляти турботу, дбати про кого-небудь; піклуватися, доглядати.
|| Ставитися з особливою повагою, ніжністю, виявляючи турботу, піклування (перев. про членів родини).
|| у сполуч. зі сл. себе. Дбати про себе, про своє здоров'я; берегтися.
3》 чим і без додатка, розм. Пригощати когось, пропонувати поїсти й випити; частувати.
|| Припрошувати випити або поїсти, пригощаючи, частуючи.
Значення в інших словниках
- шанувати — (відчувати повагу) ушановувати, поважати, цінувати, схилятися перед ким (вищою мірою) обожнювати, книжн. боготворити, богоговіти. Словник синонімів Полюги
- шанувати — Поважати, ставитися шанобливо до; (героїв) вшановувати; (пам'ять) складати <�віддавати> шану чому, (глибоко, що) цінувати, дорожити чим; (одяг) берегти; (волю) виконувати; (в родині, кого) доглядати, піклуватися про; (гостя) частувати, пригощати; (себе) ІД. берегтися. Словник синонімів Караванського
- шанувати — див. берегти; вітати; славити; частувати Словник синонімів Вусика
- шанувати — ШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що 1. Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. [Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина – теж не знаю (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- шанувати — шанува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шанувати — Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько. Батьки завжди допоможуть тобі у скрутну хвилину. Шануючи образи святі і вас хрещених. Шануючи обряди святі і вас хрещених. Звернення священика до громади. Приповідки або українсько-народня філософія
- шанувати — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- шанувати — Шанува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шанувати — ШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок,., перех. 1. Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. [Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина — теж не знаю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- шанувати — Шанува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Чтить, почитать, уважать, оказывать уваженіе. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Ном. № 9353. Хто шанується, — і люде того шанувать будуть. Ном. № 4429. 2) Беречь, сохранять. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Словник української мови Грінченка