чубрик

Чубрик, -ка

м.

1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.

2) = чубок. Вх. Зн. 81.

Значення в інших словниках

1. чубрик — ЧУ́БРИК, а, ч. 1. діал. Кінчик жіночої коси, у який заплітають стрічки. Чубрик із яскравою стрічкою. 2. розм. Те саме, що чубо́к. Хлоп'ячий чубрик.  Словник української мови у 20 томах