чужоземщина

Чужоземщина, -ни

ж.

1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8.

2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.

Значення в інших словниках

1. чужоземщина — див. чужина  Словник синонімів Вусика
2. чужоземщина — ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл. 1. Чужі землі, країни; чужина. Поїхав у чужоземщину (Сл. Б. Грінченка). 2. Все іноземне, чужоземне. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Сл. Б. Грінченка); Такої простої речі не знаєте?...  Словник української мови у 20 томах
3. чужоземщина — чужозе́мщина іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
4. чужоземщина — -и, ж., збірн., розм., зневажл. 1》 Чужі землі, країни; чужина. 2》 Все іноземне, чужоземне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чужоземщина — ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл. 1. Чужі землі, країни; чужина. Поїхав у чужоземщину (Сл. Гр.). 2. Все іноземне, чужоземне.  Словник української мови в 11 томах