чужоземщина

ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл.

1. Чужі землі, країни; чужина.

Поїхав у чужоземщину (Сл. Б. Грінченка).

2. Все іноземне, чужоземне.

Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Сл. Б. Грінченка);

Такої простої речі не знаєте? Горорізьба – це горельєф, але треба замінити іноземні слова питомо національними, інакше наша мова розчиниться в навалі чужоземщини (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чужоземщина — див. чужина  Словник синонімів Вусика
2. чужоземщина — чужозе́мщина іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
3. чужоземщина — -и, ж., збірн., розм., зневажл. 1》 Чужі землі, країни; чужина. 2》 Все іноземне, чужоземне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чужоземщина — ЧУЖОЗЕ́МЩИНА, и, ж., збірн., розм., зневажл. 1. Чужі землі, країни; чужина. Поїхав у чужоземщину (Сл. Гр.). 2. Все іноземне, чужоземне.  Словник української мови в 11 томах
5. чужоземщина — Чужоземщина, -ни ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.  Словник української мови Грінченка