чупрун
Чупрун, -на
м.
1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17.
2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
Словник української мови ГрінченкаЧупрун, -на
м.
1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17.
2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
Словник української мови Грінченка