чупрун

чупру́н

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. чупрун — ЧУПРУ́Н, а́, ч., заст. Простолюдин. Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна. Таких не мало бачим див! (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
2. чупрун — -а, ч., заст. Простолюдин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чупрун — ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження).  Словник синонімів української мови
4. чупрун — ЧУПРУ́Н, а́, ч., заст. Простолюдин. Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна. Таких не мало бачим див! (Котл., І, 1952, 251).  Словник української мови в 11 томах
5. чупрун — Чупрун, -на м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.  Словник української мови Грінченка