чустрити
Чустрити, -рю, -риш
гл.
1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242.
2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.
Словник української мови ГрінченкаЧустрити, -рю, -риш
гл.
1) Бить, сѣчь. Добре чустрить нас дяк і в нашій школі. Левиц. І. 242.
2) О дождѣ: лить. Пішов чустрити дощ як з відра. О. 1861. IX. 179.
Словник української мови Грінченка