чустрити
ЧУ́СТРИТИ, рю, риш, недок., діал.
1. кого, що. Бити, сікти.
Добре чустрить нас дяк і в нашій школі (Сл. Б. Грінченка).
2. Лити (про дощ).
Пішов чустрити дощ як з відра (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУ́СТРИТИ, рю, риш, недок., діал.
1. кого, що. Бити, сікти.
Добре чустрить нас дяк і в нашій школі (Сл. Б. Грінченка).
2. Лити (про дощ).
Пішов чустрити дощ як з відра (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)