Словник української мови Грінченка

шарпнути

Шарпнути, -ну, -неш

гл. Рвануть, дернуть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шарпнути — ША́РПНУ́ТИ, ша́рпну́, ша́рпне́ш, док., кого, що, за що, по чому. Однокр. до ша́рпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (І. Франко); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. шарпнути — ша́рпну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. шарпнути — шарпну, шарпнеш, док., перех. і неперех. Однокр. до шарпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарпнути — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. шарпнути — ША́РПНУ́ТИ, ша́рпну́, ша́рпне́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до ша́рпати. Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (Фр., VI, 1951, 19); Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (Коб.  Словник української мови в 11 томах