шарпнути
ША́РПНУ́ТИ, ша́рпну́, ша́рпне́ш, док., кого, що, за що, по чому.
Однокр. до ша́рпати.
Медведиця вхопила дрючину зубами і шарпнула її (І. Франко);
Вона шарпнула полатаний мішок зо стола й вилетіла з ним із хати (О. Кобилянська);
Кінь його спробував сам завернути туди, але Баржак, сердито шарпнувши повід, знову спрямував коня на шлях (О. Гончар);
Я почав підіймати завісу. Шарпнув раз, другий за вірьовку – не підіймається (Є. Кравченко);
Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений .. Він шарпнув кришку. Скринька була порожня (І. Микитенко);
Варя шарпнула шухляду, одгорнула якісь папери і висмикнула пачку Федькових листів (Г. Епік);
Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (М. Стельмах);
Шалений вітер люто шарпнув за поли пальто (О. Донченко);
Випорожнивши скриню, він шарпнув її так, що вона аж загула (М. Коцюбинський);
Порив вітру шарпнув аеростат убік (М. Трублаїні);
Як рука натрапить На ту струну, що ствердла від мовчання, Шарпни струну безжалісно, потужно І брязни в неї, наче на пожежу (Леся Українка);
Хльоснув дяк, конята шарпнули і бричка хутче [хутчіше] покотилась (А. Свидницький);
Грузовик шарпнув з місця, ми всі попадали один на одного (Л. Первомайський);
Мене шарпнув за плече кінооператор, бо я саме стояв перед об'єктивом (Ю. Яновський);
Баба Палажка .. все нашіптувала: .. – Помилуй же його, господи, і шарпни його по боках, по ребрах, по кістках (І. Нечуй-Левицький);
Яшко пригнувся і скорчився. Та здоровенна рука грубо вп'ялася в волосся, а друга шарпнула по спині (А. Головко);
* Образно. Це зразу блискавиця шарпнула, аж затремтіла Уляна (Панас Мирний);
Тиху ніч шарпнула довга автоматна черга (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)