шарпнутися
ША́РПНУ́ТИСЯ, ша́рпну́ся, ша́рпне́шся, док.
Однокр. до ша́рпатися 1–3.
Неборака Лис шарпнувся щосили і, лишивши хвіст у Гривкових зубах, шурнув щодуху (І. Франко);
Лукія шарпнулась, забилась, але відчула, що руки тримають її, як залізні клешні (О. Донченко);
Сербин підскочив з несподіванки й шарпнувся вбік (Ю. Смолич);
– Чого займаєш, коли я тебе не знаю? – шарпнулась Гашіца, почервонівши з напруги (М. Коцюбинський);
Графиня шарпнулась, наче опечена (О. Донченко);
– Накажіть, і я сам... – рука його шарпнулась до кобури (О. Гончар);
Васько з усього розмаху вдарив коня батогом. Від несподіванки кінь сполохано шарпнувся вперед, звалив грабіжника й помчав вихором до найближчого хутора (А. Шиян);
Вдарившись буферами, шарпнувся, зрушився з місця ешелон (О. Гончар);
Танк шарпнувся, зробив розворот і ринувся на нас знову (Ю. Яновський);
Завернув [Скиба] поза скиртою. І раптом з жахом одкинувсь назад постаттю, далі шарпнувсь уперед, що й свита йому, накинута наопашки, впала з плечей (А. Головко);
Коні шарпнулися в кювет від скаженої червоної машини, що з дзвоном і гуркотом промчала повз них (О. Гончар);
Тихе повітря стрепенулось, скрутнулось, шарпнулось убік (М. Коцюбинський);
По деревах знову шарпнувся вітрець (Яків Баш);
Собака скажено загарчав і шарпнувся до Кривулі (І. Кириленко);
Павло шарпнувся до дівчини: – Драстуйте, Галю! (В. Кучер);
Гюлле залишила Ремо і шамко кинулась сторч у воду... Слідом за нею безтямно шарпнувся і Ремо... (Олесь Досвітній);
Помітивши Микиту і Настю ще в дворі, він шарпнувся назад (І. Рябокляч);
Ніна знову шарпнулась, щоб щось сказати, та Шепель зупинила її (О. Донченко);
// перен. Раптово залунати, полинути (про звук).
Її сріблясто-дзвінкий і розливчатий, наче ріка, голос вдарив під стелю, потім шарпнувся в фанерні шибки вікон (І. Кириленко);
Шарахнувся натовп наосліп – і крик, зойки, голосіння шарпнулися з сотень грудей (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)