шельма
Шельма, -ми
об.
1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185.
2) = кадина. (Стрижевск.).
Словник української мови ГрінченкаШельма, -ми
об.
1) Бранное: шельма. К. ЧР. 396. Шевч. 136. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася. Чуб. V. 185.
2) = кадина. (Стрижевск.).
Словник української мови Грінченка