шелюг
Шелюг, -га
м.
1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149.
2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови ГрінченкаШелюг, -га
м.
1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149.
2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка