шелюг

ШЕ́ЛЮГ¹, а, ч.

Те саме, що ше́ляг.

ШЕ́ЛЮГ², у, ч., рідко.

Те саме, що шелюга́.

Соснові бори і піски, зарослі червоним шелюгом, яблуневі і вишневі сади, родючі суглинки і супіски .. – все це можна зустріти в областях республіки (І. Цюпа);

Верст за дві далі – червоніють кущі шелюгів смугою широкою на білому піску (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. шелюг — Найдрібніша монета [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. шелюг — ше́люг 1 іменник чоловічого роду шеляг ше́люг 2 іменник чоловічого роду верба рідко  Орфографічний словник української мови
3. шелюг — шелюг, шеляг дрібна монета, що дорівнювала 3 грошам  Словник застарілих та маловживаних слів
4. шелюг — I -а, ч. Те саме, що шеляг. II -у, ч., рідко. Те саме, що шелюга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шелюг — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. шелюг — ШЕ́ЛЮГ¹, а, ч. Те саме, що ше́ляг. ШЕ́ЛЮГ², у, ч., рідко. Те саме, що шелюга́. Соснові бори і піски, зарослі червоним шелюгом, яблуневі і вишневі сади, родючі суглинки і супіски..— все це можна зустріти в областях республіки (Цюпа, Україна.., 1960, 145).  Словник української мови в 11 томах
7. шелюг — Шелюг, -га м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.  Словник української мови Грінченка