Словник української мови Грінченка

шилуватий

Шилуватий, -а, -е

О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна. Камен. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шилуватий — ШИЛУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму шила, схожий на шило.  Словник української мови у 20 томах
  2. шилуватий — шилува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. шилуватий — -а, -е. Який має форму шила, схожий на шило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шилуватий — ШИЛУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму шила, схожий на шило.  Словник української мови в 11 томах