шинок
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку
м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок.
---------------
Шинок
см. шинк.
Словник української мови Грінченка