шинок
ШИНО́К, нку, ч.,заст.
Невеликий заклад, де продавали на розлив спиртні напої; корчма.
Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (І. Нечуй-Левицький);
Ще я був малим, як батько Зве було та каже: – Синку! На посудину та збігай По горілочку до шинку (Я. Щоголів);
О, скільки непідслуханих розмов Ви знаєте, старих шинків руїни! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)