1. Словник української мови у 20 томах

шинок

ШИНО́К, нку, ч.,заст.

Невеликий заклад, де продавали на розлив спиртні напої; корчма.

Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (І. Нечуй-Левицький);

Ще я був малим, як батько Зве було та каже: – Синку! На посудину та збігай По горілочку до шинку (Я. Щоголів);

О, скільки непідслуханих розмов Ви знаєте, старих шинків руїни! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинок — КОРЧМА, іст. оран да, а. бар, п! РЕСТОРАН Словник синонімів Караванського
  2. шинок — рос. шинок одна з найдавніших форм громадського харчування в Україні з певним асортиментом страв і напоїв. Див. також Бар, Кафетерій.. Eкономічна енциклопедія
  3. шинок — шино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шинок — Троянда; гранатове дерево, яблуко Словник застарілих та маловживаних слів
  5. шинок — -нку, ч., заст. Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шинок — ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Словник синонімів української мови
  7. шинок — Шино́к, -нка́ і ши́нку, в ши́нку; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шинок — ШИНО́К, нку, ч., заст. Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. шинок — Питний будинок, де вживали горілку. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. шинок — Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок. --------------- Шинок см. шинк. Словник української мови Грінченка