шинок
ШИНО́К, нку, ч., заст. Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма.
Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (Н.-Лев., II, 1956, 345);
Ще я був малим, як батько Зве було та каже: — Синку! На посудину та збігай По горілочку до шинку (Щог., Поезії, 1958, 135);
О, скільки непідслуханих розмов Ви знаєте, старих шинків руїни! (Рильський, II, 1946, 12).
∆ Тиня́тися по ши́нках (з ши́нку до ши́нку) див. тиня́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шинок — КОРЧМА, іст. оран да, а. бар, п! РЕСТОРАН Словник синонімів Караванського
- шинок — рос. шинок одна з найдавніших форм громадського харчування в Україні з певним асортиментом страв і напоїв. Див. також Бар, Кафетерій.. Eкономічна енциклопедія
- шинок — ШИНО́К, нку, ч.,заст. Невеликий заклад, де продавали на розлив спиртні напої; корчма. Всі гроші, що він заробляв у пана та в людей на возах, на плугах та боронах, старий Кайдаш пропивав у шинку (І. Словник української мови у 20 томах
- шинок — шино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шинок — Троянда; гранатове дерево, яблуко Словник застарілих та маловживаних слів
- шинок — -нку, ч., заст. Невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шинок — ШИНО́К (невеликий заклад, де продаються спиртні напої), КОРЧМА́ (КОРШМА́), ОРА́НДА (ОРЕ́НДА) заст., КРУЖА́ЛО заст., КАБА́К заст., ШИНК заст., діал.; МОНОПО́ЛЬКА заст. розм., МОНОПО́ЛІЯ заст. розм. (такий заклад, де торгували казенною горілкою). Словник синонімів української мови
- шинок — Шино́к, -нка́ і ши́нку, в ши́нку; -нки́, -нкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шинок — Питний будинок, де вживали горілку. Архітектура і монументальне мистецтво
- шинок — Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок. --------------- Шинок см. шинк. Словник української мови Грінченка