шиночок
ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шино́к.
— На кого ж ти батька покинув?-.. Батька?.. тепер можна покинути: гроші… його — поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Кв.-Осн., II, 1956, 292);
Ой, у полі билинонька колихаеться, А в шиночку вдовин син напивається (Укр.. лір. пісні, 1958, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиночок — ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст. Зменш. до шино́к. – На кого ж ти батька покинув? – .. Батька?.. тепер можна покинути: гроші... його – поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Г. Квітка-Основ'яненко); Ой, у полі билинонька колихається, А в шиночку вдовин син напивається (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- шиночок — шино́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шиночок — -чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шиночок — Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок. Словник української мови Грінченка