1. Словник української мови у 20 томах

шиночок

ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст.

Зменш. до шино́к.

– На кого ж ти батька покинув? – .. Батька?.. тепер можна покинути: гроші... його – поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ой, у полі билинонька колихається, А в шиночку вдовин син напивається (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шиночок — шино́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шиночок — -чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шиночок — ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шино́к. — На кого ж ти батька покинув?-.. Батька?.. тепер можна покинути: гроші… його — поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  4. шиночок — Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок. Словник української мови Грінченка