шипот
Ши́пот, -та
м.
1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у.
2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у.
3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.
Словник української мови ГрінченкаШи́пот, -та
м.
1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у.
2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у.
3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.
Словник української мови Грінченка