Словник української мови Грінченка

шкалювати

Шкалювати, -люю, -єш

гл.

1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у.

2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шкалювати — Шкалюва́ти: — ганьбити, глузувати [42]  Словник з творів Івана Франка
  2. шкалювати — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
  3. шкалювати — Лаяти, зводити наклепи  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. шкалювати — -юю, -юєш, недок., перех., діал. Брати на глум, сварити, шпетити.  Великий тлумачний словник сучасної мови