шкарубіти

Шкарубіти, -бію, -єш

гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.

Значення в інших словниках

1. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути.  Словник української мови у 20 томах
2. шкарубіти — шкарубі́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. шкарубіти — -іє, недок., рідко. Те саме, що шкарубнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкарубіти — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, іє, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути.  Словник української мови в 11 томах