1. Словник української мови Грінченка

шкарубіти

Шкарубіти, -бію, -єш

гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути. Словник української мови у 20 томах
  2. шкарубіти — шкарубі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шкарубіти — -іє, недок., рідко. Те саме, що шкарубнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкарубіти — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, іє, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути. Словник української мови в 11 томах