шкарубіти

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути. Словник української мови у 20 томах
  2. шкарубіти — шкарубі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шкарубіти — -іє, недок., рідко. Те саме, що шкарубнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкарубіти — ШКАРУБІ́ТИ, іє, недок., рідко. Те саме, що шкару́бнути. Словник української мови в 11 томах
  5. шкарубіти — Шкарубіти, -бію, -єш гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть. Словник української мови Грінченка