1. Словник синонімів української мови

шкарубнути

ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. (покриватися корою зверху); КАМ'ЯНІ́ТИ, КАМЕНІТИ (ставати твердим, як камінь). — Док.: затверді́ти, стверді́ти, потверді́ти, затве́рднути, стве́рднути, потверді́шати, затужа́віти, стужа́віти, притужа́віти. Відварюючи рис, не можна одразу додавати цукор, бо від нього рис твердіє (з журналу); Ангідридний цемент і гідравлічний гіпс твердішають протягом тижнів і навіть місяців (з журналу); Земля почала тужавіти (Григорій Тютюнник). — Пор. гу́снути.

ШЕ́РХНУТИ (ставати шорстким), ШЕРША́ВІТИ, ШКАРУ́БНУТИ, ДЕБЕЛІ́ТИ розм.; ПРИШЕРХА́ТИ (трохи, з поверхні). Від спеки скручувалось прив'яле листя на деревах, шерхла земля (Л. Дмитерко); Шкарубне сорочка від солі (М. Стельмах); Ще можна ходити по снігу, бо вночі він пришерхає від гостренького морозцю (О. Копиленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкарубнути — див. сохнути; твердіти Словник синонімів Вусика
  2. шкарубнути — ШКАРУ́БНУТИ, не, недок. Братися цупкою корою, ставати шершавим, шорстким на дотик. Шкіра шкарубне; // Ставати цупким. Цілі дні не вертаєш із поля – Піднімаєш, як щастя, жита, І шкарубне сорочка від солі, І солдатськая праця густа Аж за небо розгойдує хвилі, (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. шкарубнути — шкару́бнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. шкарубнути — -не; мин. ч. шкаруб, -убла, -убло і шкарубнув, -убнула, -убнуло; недок. Братися цупкою корою, ставати шершавим, шорстким на дотик. || Ставати цупким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкарубнути — ШКАРУ́БНУТИ, не, недок. Братися цупкою корою, ставати шершавим, шорстким на дотик. Шкіра шкарубне; // Ставати цупким. Цілі дні не вертаєш із поля — Піднімаєш, як щастя, жита, 1 шкарубне сорочка від солі, І солдатськая праця густа Аж за небо розгойдує хвилі, (Стельмах, V, 1963, 186). Словник української мови в 11 томах
  6. шкарубнути — Шкару́бнути, -бну, -неш гл. = шкарубіти. Словник української мови Грінченка