Словник української мови Грінченка

шкереберть

Шкереберть

нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30.

---------------

Шкереберть, -ти

ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шкереберть — Перекидом, перевертом, догори ногами <�дном>, униз <�сторч> головою, сторчголов, сторчма, сторчака, <�догори> дриґом  Словник синонімів Караванського
  2. шкереберть — див. перекидя  Словник синонімів Вусика
  3. шкереберть — ШКЕРЕ́БЕ́РТЬ, присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Паллант любесенький хлопчина .. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. шкереберть — шкере́бе́рть прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  5. шкереберть — присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. || Не так, як потрібно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкереберть — іти́ / піти́ шкере́бе́рть. 1. Складатися не так як треба, різко змінюватися; відбуватися всупереч узвичаєному порядку. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О.  Фразеологічний словник української мови
  7. шкереберть — СТОРЧ (униз головою), СТОРЧАКА́, СТОРЧГОЛІ́В, СТОРЧГОЛО́В, СТРІМГОЛО́В, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОВБУЛА́ розм., ШКЕРЕБЕРТЬ розм. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Б.  Словник синонімів української мови
  8. шкереберть — Шкере́бе́рть, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шкереберть — ШКЕРЕ́БЕРТЬ, присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Паллант любесенький хлопчина.. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (Котл.  Словник української мови в 11 томах